22 листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Підкарпатської Русі, яка тепер отримала назву – Карпатська Україна. За рішенням Віденського арбітражу  2 листопада 1938 р. міста Ужгород,  Мукачево і Берегово були приєднані до Угорщини. За цих умов столицю Карпатської України було перенесено до Хуста.

  15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України проголосив повну державну самостійність держави. Державний устрій – президентська республіка, державна мова – українська, державний прапор – синьо-жовтий стяг, державний гімн – «Ще не вмерла Україна», герб – червоний  ведмідь на лівому  срібному  пів полі й чотири сині та три золоті смуги у правому пів полі та тризуб  з хрестом на середньому зубі. Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина.

  В ніч з 13 на 14 березня 1939 р. Угорщина розпочала війну проти Карпатської України. З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні бої  з переважаючими силами противника по лінії Ужгород – Мукачево – Берегово – Севлюш. Найбільший бій відбувся на Красному полі 16 березня 1939 р. Зазнавши значних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами.

  Президент республіки Августин Волошин  частина уряду на чолі з прем’єром  Ю. Реваєм виїхала через Румунію в еміграцію.

  При захисті Карпатської України, за різними даними, загинуло від 2 до 6,5 тис. осіб.