Смуток торкається серця –
                  Нам вже прощатися час…
                  Дзвоник останній покличе,
                  В старшу вже школу всіх вас.
                  Скільки проведено разом
                  Ранків, уроків, годин!
                  Про початкову школу залишиться
                  Тепер лиш спомин один.
                  За вимогливість мою пробачте,-
                  Вона знадобиться в житті.
                  Коли ви були необачні,
                  Сумно ставало мені.
                  Крила у вас підростають,
                  Учитесь всі літати…
                  Чотири роки для цього навчались
                   Думать, читать, рахувать.
                  Сонце хай завжди вам сяє,
                   Бог вам здоров’я дає,
                    Хай стежка, прокладена в школі,
                    В щасливу путь вас веде.